Скорочення фінансової підтримки для біженців з України в Латвії та інші зміни, на що чекати

Українські біженці у Латвії поступово переходять від режиму надзвичайної підтримки до більш «звичайних» правил життя в приймаючий країні. Після кількох років широких програм допомоги уряд почав переглядати обсяг фінансових виплат і пільг, щоб адаптувати систему до більш стабільної, але вже довгострокової ситуації.

Одночасно українці все активніше інтегруються на ринок праці Латвії, що змінює і логіку державної підтримки. Нові поправки до закону про підтримку цивільних жителів України передбачають як скорочення окремих виплат, так і збереження базових соціальних гарантій. Важливо розібратися, які саме зміни очікують українців, щоб можна було вчасно адаптувати свої фінансові плани та не втратити доступні можливості.

Законодавчі зміни – чому Латвія скорочує фінансову підтримку

Останні поправки, ухвалені Сеймом, стали черговим етапом перегляду системи підтримки українців, які отримали тимчасовий захист у Латвії. Закон більше не передбачає низку спеціальних виплат, зокрема одноразову допомогу на початок працевлаштування та самозайнятості. Причина цього – поступове зміцнення позицій українців на ринку праці та обмеженість державного бюджету на наступні роки. Уряд виходить з того, що після кількох років перебування в країні частина українців уже може покладатися на загальні механізми підтримки, доступні всім резидентам. Водночас повністю підтримка не зникає: змінюється радше її структура та пріоритети.

Основні зміни, закріплені в законі, стосуються:

• відмови від одноразової виплати на початок роботи чи самозайнятості в розмірі однієї мінімальної зарплати;
• перегляду набору послуг і програм, що фінансуються у рамках плану підтримки на 2026 рік;
• переходу українців на загальні правила щодо транспортних знижок;
• скасування звільнення від доплат пацієнта за медичні послуги;
• припинення покриття державою витрат, пов’язаних з реєстрацією домашніх тварин та обов’язковими ветеринарними процедурами.

🌀 Таким чином! Держава намагається перевести значну частину підтримки з «надзвичайного» режиму до стандартних схем, якими користуються інші мешканці Латвії. Для українців це означає необхідність уважніше стежити за змінами та не розраховувати на ті виплати, які раніше надавалися автоматично. Водночас зберігається доступ до ключових базових послуг, без яких інтеграція була б значно складнішою. Завдання самих біженців – вчасно перереєстровувати документи, легально працювати та планувати свої витрати з оглядом на нові правила.

Фактично країна переходить до схеми, за якої біженці з України мають право на проживання в Латвії, але фінансова амортизація перебування буде залежати від них самих. Це стосується і базових потреб, таких, як доступ до медицини, житло, комунальні витрати тощо.

Тимчасовий захист і міграційна статистика: хто залишається в країні

Потік українців, які в’їжджають до Латвії та реєструються для отримання статусу тимчасового захисту, у 2025 році залишається відносно стабільним. У середньому щомісяця знову реєструється близько 500–600 людей, що значно менше, ніж у перші роки повномасштабної війни. Натомість зростає кількість випадків, коли статус тимчасового захисту анулюється через порушення правил перебування. Однією з типових причин стає те, що особа протягом місяця після закінчення візи або дозволу на проживання не подає заявку на новий документ.

Станом на 01 жовтня 2025 року в Реєстрі фізичних осіб Латвії було зазначено 31 152 жителі України, серед яких переважають жінки та діти.

Ключові цифри, що характеризують присутність українців у Латвії:

• загальна кількість зареєстрованих жителів України – 31 152 особи;
• жінок – 17 167;
• чоловіків – 13 985;
• неповнолітніх – 6 977 дітей і підлітків;
• щомісячний приріст нових заявників на тимчасовий захист – 500–600 людей;
• зростання кількості осіб, чий статус тимчасового захисту було анульовано через несвоєчасне поновлення документів.

📌 Висновок! Ця статистика показує, що значна частина українців уже вкорінена в латвійське суспільство, але юридична стабільність їхнього перебування напряму залежить від дотримання процедур. Пропуск строків подачі документів може мати наслідком втрату статусу, а відновити його буває складніше, ніж продовжити вчасно.

Тому важливо відповідально ставитися до міграційних формальностей, консультуватися з юристами чи міграційними службами й не ігнорувати офіційні повідомлення від латвійських інституцій. Для родин з дітьми, які планують залишатися в Латвії довше, грамотне ведення документів стає такою ж критичною частиною життя, як пошук роботи чи житла.

Працевлаштування та скасування одноразової допомоги – ставка на самостійність

Міністерства Латвії відзначають поступове покращення ситуації українців на ринку праці. За даними Мінфіну, у червні поточного року 9 909 громадян України мали офіційні трудові відносини. З 2022 року кількість працевлаштованих зростала повільно, але стабільно, так само як і середні доходи. Уряд вважає, що на цьому етапі багато українців уже можуть конкурувати на рівних із місцевими працівниками або успішно вести господарську діяльність як самозайняті. Саме це аргумент використовується для скасування одноразової виплати, яка раніше була покликана допомогти зробити перші кроки на ринку праці.

Що змінюється для українців у сфері працевлаштування:

1. більше не виплачується одноразова допомога на початок роботи чи самозайнятості в розмірі мінімальної місячної зарплати;
2. робиться ставка на використання загальних інструментів політики зайнятості, однакових для всіх резидентів;
3. продовжує діяти доступ до послуг Державного агентства зайнятості (ДАЗ) у тому ж обсязі, що й для громадян Латвії;
4. заохочується легальна зайнятість і сплата податків як основа для майбутніх соціальних гарантій.

🏵️ Резюме! Скасування одноразової виплати не означає, що держава «відвертається» від українців, але сигналізує про зміну акцентів – від прямої грошової допомоги до інструментів інтеграції на ринку праці. Для багатьох це означає необхідність активніше користуватися можливостями ДАЗ: курсами, консультаціями, програмами перекваліфікації.

Ті, хто планує залишатися в країні на довший строк, виграють від накопичення стажу, сплати внесків і поступового входження до загальної системи соціального страхування. Водночас найбільш уразливим групам – людям без знання мови, з маленькими дітьми чи обмеженою працездатністю – варто шукати додаткові канали підтримки через муніципальні служби та громадські організації, у тому ж числі й недержавні.

Транспорт, медичні послуги та інші пільги – перехід на загальні правила

Однією з важливих змін стало прирівнювання українців до інших категорій пасажирів, які мають право на знижки в громадському транспорті. Надалі вони зможуть користуватися знижками на проїзд і провезення багажу на субсидованих маршрутах регіонального значення в тому ж обсязі, що й інші пільгові групи, передбачені нормативними актами Латвії.

Окремий блок змін стосується системи охорони здоров’я: українці більше не звільняються від пацієнтської доплати. Водночас зберігається доступ до оплачуваних державою медичних послуг у тому ж обсязі, що й для осіб, застрахованих у системі обов’язкового медичного страхування. Фактично це означає, що базовий пакет медичної допомоги доступний, але частину витрат – як і інші жителі Латвії – українці мають брати на себе.

⚡ Висновок! Перехід на загальні правила в транспорті й медицині робить українців не окремою «особливою» групою, а частиною ширшої системи соціальної політики Латвії. З одного боку, це свідчить про більш глибоку інтеграцію, з іншого – збільшує фінансове навантаження на домогосподарства, особливо з дітьми чи хронічними захворюваннями. Практичний крок для родин – детально розібратися в умовах страхування, знижок та можливостях компенсації витрат, зокрема через муніципальні програми. Також варто враховувати ці зміни при плануванні бюджету, особливо якщо сім’я часто користується транспортом або медичними послугами.

Домашні тварини: нові витрати та юридична відповідальність

Окрема частина змін стосується власників домашніх тварин серед українців. Якщо раніше держава частково покривала витрати на реєстрацію тварин і виконання обов’язкових ветеринарних вимог, то надалі ці витрати більше не компенсуватимуться. Йдеться, зокрема, про реєстрацію собак, чипування, обов’язкові щеплення та інші процедури, які в Латвії є елементом відповідального утримання тварин. Відтепер усі ці витрати лягають на власника повністю. Для частини родин це може стати відчутною статтею бюджету, особливо якщо в домі кілька тварин.

Основні моменти для власників тварин:

1. реєстрація домашніх тварин та їх чипування оплачуються власником;
2. обов’язкові щеплення та ветеринарні процедури також фінансуються за рахунок родини;
3. відповідальність за дотримання латвійських ветеринарних норм повністю лежить на власнику, незалежно від статусу тимчасового захисту;
4. за порушення правил утримання тварин можуть застосовуватися штрафи, як і до громадян Латвії.

💠 Висновок! Скасування компенсацій за ветеринарні витрати означає, що утримання тварин вимагає більш уважного фінансового планування. Водночас дотримання правил реєстрації та вакцинації важливе не лише через можливі штрафи, а й для безпеки самої тварини та оточення. Якщо витрати стають надто високими, варто цікавитися акціями місцевих ветеринарних клінік, ініціативами з безкоштовної чи здешевленої вакцинації та підтримкою з боку зоозахисних організацій. Для багатьох українців тварини стали частиною сім’ї під час війни, тому збереження їхнього здоров’я – теж важлива частина адаптації. Зараз це буде й фінансовим тягарем.

Українці в Латвії входять у нову фазу свого перебування, де надзвичайна допомога поступово змінюється більш «звичайними» правилами, спільними з іншими мешканцями країни. Скорочення фінансових виплат не скасовує базових гарантій – доступу до ринку праці, освіти для дітей, медичної допомоги та транспортних знижок, але вимагає більшої самостійності та відповідальності.

У такій ситуації ключовою стає поінформованість: знання строків продовження документів, умов доступу до послуг і можливостей, які дають муніципалітети та громадські організації.

Для тих, хто планує будувати життя в Латвії хоча б на середньострокову перспективу, важливо переходити від логіки «тимчасового порятунку» до логіки інтеграції – з легальним працевлаштуванням, податковою історією та поступовим входженням у місцеву систему соціального захисту. У довгостроковому вимірі саме така стратегія дає більше стабільності, ніж навіть найщедріші, але тимчасові програми фінансової допомоги.